Наші блоги

2020 рік

Презентація на тему "Особливості сучасних форм, методів роботи з розвитку мовлення дошкільнят" доступна за посиланням: /uploads/editor/7804/490673/sitepage_3/files/rozvytok.pptx

 

 

Мнемотехніка для дошкільнят: основні принципи

Головний інструмент нашого розуму – це пам’ять. Пам’ять – це зв’язок минулого із сьогоденням і майбутнім, процес збереження минулого досвіду, що дає можливість його повторного використання. Для того, щоб пам’ять не підводила нас у найважливіші миті життя, потрібно постійно тренувати її. Методів для розвитку і ефективного використання пам’яті існує безліч. Зупинимося на найцікавішому з них – мнемотехніці. На діток в дошкільному віці обрушується величезний потік інформації, який вкрай складно подужати, особливо не вміючи читати і писати. Мнемотехніка покликана допомагати в цьому.

Мнемотехніка це свого роду схеми в основі яких лежать асоціації, що допомагають запам’ятовувати і відтворювати інформацію. Останнім часом в дошкільних установах прийомами мнемотехніки користуються дуже активно і не тільки для роботи зі звичайними дітьми, а й для корекції стану у малюків з відставанням у розвитку.

Основні прийоми мнемотехніки дітям 3 -6 років:У дітей у віці 4-6 років словниковий запас досить великий, але користуватися ним і вживати слова у вірній формі вони ще не вміють. Від цього виникають проблеми з мовленням, наприклад, дитина може заїкатись. Намагаючись, щось розповісти нам, дитина просто не може знайти слів, або робить це дуже незрозуміло і безладно, перескакуючи в оповіданні з місця на місце. У цих випадках і приходить на допомогу мнемотехніка. Принципи її дії грунтуються на тому, що у дошкільнят дуже розвинена зорова пам’ять і образне мислення. Найбільш наочний приклад даної техніки це картинка на шафці в дитячому саду. Запам’ятовуючи її, дитина з легкістю візьме саме свій рушник на вішалці, над якою розташована та сама картинка. В основному мнемотехніка це використання спеціальних карток і схем. Цілі використання можуть бути          різні.

Дитині показують картку, на якій зображено кілька предметів і вона має вигадати про них розповідь – цей спосіб використовується для розвитку уяви. Для розвитку пам’яті дітям пропонують вивчити вірш за картками, на яких кожному рядку вірша відповідає своє зображення. Для тренування логічного мислення малюкові дають картки і пропонують розподілити їх за групами. Наприклад, картки з професіями і предметами, якими користуються їх представники, наприклад стопка – продавець: ваги, каса, продукти.

Якщо дитина добре працює за готовими картками, слід запропонувати позайматися навпаки, дати розповідь і нехай дитина сама намалює для неї картинки. При роботі з цією технікою необхідно дотримуватися певних правил.

Правила при роботі з мнемотехнікою:

• Заняття мають проходити за принципом – від простого до складного починаючи від мнемоквадратів і поступово переходити до мнемоланцюгів.
• Таблиці і схемимають бути кольоровими, так дитині буде веселіше і легше.
• На одній схемі або таблиці число квадратів не повинно перевищувати дев’ять, так як це гранично допустимий обсяг для дошкільника.
• Не застосовувати понад дві мнемосхеми в день, а повторний розгляд можливий тільки за бажанням дитини.
• Необхідно, щоб щодня таблиці і схеми були різні за тематикою, в перший день на тему казок, у другій на музичну тему, в третій на математичну і так далі.

Працювати за таким принципом потрібно не тільки в дитячому саду, вкрай важливо щоб батьки брали активну участь в навчанні дитини.

Мнемотехника вдома

Як можна застосувати принципи мнемотехники в домашніх умовах? Та дуже просто. Запропонуйте намалювати дитині схеми – малюнки про те, як пройшов день. Час від часу давайте картинки і нехай малюк самостійно складе вам розповідь. Ви можете дати картинку з відомої вам обом книжки і запропонувати малюкові придумати свій, відмінний від оригіналу фінал.

Регулярне застосування даної техніки допоможе дитині збагатити свій словниковий запас, навчить вибудовувати грамотні, логічні ланцюжки. Ця техніка дуже корисна і при підготовці дітей до школи, адже йдучи в перший клас, дитина вступає в новий колектив, в якому грамотна і зрозуміла мова допоможе знайти нових друзів і комфортно почувати себе в будь-якій обстановці і ситуації.

 

Заняття для дітей старшого дошкільного віку з розвитку мовлення з використанням технології мнемотехніка

Тема: «Неповторна казкова осіння краса »

Мета: розвивати пам’ять, зв’язне мовлення, увагу, мислення, дрібну моторику. Виховувати вміння уважно слухати відповіді інших дітей, працювати в колективі, любов до природи. Продовжувати знайомити дітей з творами В.Сухомлинського, розвивати вміння переказувати казку з опорою на мнемотаблицю; монологічне мовлення; відповідати повними реченнями; формувати вміння запам’ятовувати слова з використанням моделей; узгоджувати іменник і прикметники. Розширити та активізувати словник з теми. Уточнити уявлення про осінь і її прикмети. Активізувати  діяльності обох півкуль мозку.

Матеріал:  осіннє листя, розрізні картинки, макет дерева, по 2 простих олівці, папір, ТЗН, «Осінній вальс» Ф. Шопена, мнемотаблиця за твором В.Сухомлинського «Дід Осінник».

Звучить музика «Осінній вальс» Ф. Шопена. Яке почуття викликала у вас ця мелодія?

Це музика видатного композитора  Фредеріка Шопена, і називається «Осінній вальс». І сьогодні ми з вами будемо розмовляти про осінь.

Погляньте навколо – чарівниця осінь,

В коралах, в золоті стоїть!

Вітерець в русявих кленах шурхотить,

А листячко кружляє і летить.

Давайте зберемо букем з осіннім листям і розкажемо, яка осінь?

Д/гра «Чашечка слів» (за Ш.Амонашвілі)

Вправа «Асоціація»

За одним листочком заховалися картинки-слова. Я вам їх покажу і слова скажу. А ви будьте уважні. (Метод  «Нісенітниці». Створення асоціативних ланцюжків за допомогою мнемотабличок: листопад, натюрморт, дощ, осінь, пейзаж, жовтень, Покрова, урожай, коровай, вирій, барліг, горобина, свято)

Д/вправа «Чарівне дерево»

Яке незвичайне осіннє дерево. На ньому ростуть не листя, а слова. І всі вони схожі на слово “лист”.

• Якщо слово маленьке, лагідне – листочок.
• Якщо слово, яке говорять, коли його багато – листя.
• Якщо слово красиве, -слово ознака – листяний (ліс).
• Якщо слово, коли листя падають – листопад.
• Якщо слово, це людина, яка розносить кореспонденцію і газети – листоноша.

Д/вправа «Вітерець» 

В мене також є листочки. Перетворимося на легенький вітерець, і подуємо на листочок. Ось і сильний вітер подув на листя.

Д/гра «Так-ні»

Я буду задавати питання. Якщо це буває восени, ви говорите «ТАК», якщо не буває, говоріть «НІ».

• Восени ростуть гриби? Так
• Осипається листя з дерев? Так
• Хмаринки сонце закривають? Так
• Спекотний вітер пролітає? Ні
• Тумани восени пливуть? Так
• Ну а птахи гнізда в’ють? Ні
• До нас комашки прилітають? Ні
• Звірі норки закривають? Так
• Урожай збирають? Так
• Пташки у вирій відлітають? Так
• Часто-часто ллють дощі? Так
• Сонце світить дуже жарко? Ні
• Дітям можна засмагати? Ні
• Ну а що ж треба робити –
  Шорти, капелюшки одягати? Ні
• Або краще в теплій куртці
  Погуляти по провулку? Так

   

Фізкультхвилинка  

Ми лісочком ішли

Грибочки знайшли,

Нагнулися, підняли,

У кошик поклали

І далі пішли.

Ми лісочком ішли

Горішки знайшли,

Потягнулися, дістали,

І у кошик поклали.

Погляньте на екран. Що ви на ньому бачите? (мнемотаблиця) Що заховалося, за цими картинками?

Розповідання казки «Дід Осінник» Василя Сухомлинского

У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі, сторожко прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню — курли-курли — підводиться й каже:

— Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі. Виходить з лісу дід Осінник — сірий, у сивому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю. Виходить на узлісся, прихиляється до дуба й тихо-тихо щось мугиче.

Це не пісня, а осінній вітер… Коли дід співає, його борода росте, розвівається за вітром. Ось вона вже простяглася луками. Посіріли луки

— Осінній туман,— кажуть люди.

І не здогадуються, що це ж, борода діда Осінника.

Сторожко – чутний, неглибокий сон

Проведення бесіди:

1. Хто автора казка?
2. Яке ім’я у дідуся?
3. Де живе дід Осінник?
4. На чому спить дід?
5. До пісні яких птахів прислухається дід Осінник?
6. У чому виходить дід Осінник з лісу?
7. Борода діда Осінника це?
8. Чи існує насправді дід Осінник? Чому?

Повторне розповідання казки з використанням мнемотаблиці.

Д/вправа «Створи казку» Викладання казки ілюстраціями в таблицю.

Розповідання казки дітьми за мнемотаблицею.

Сідайте до столів.

Вправа для дрібної моторики рук “Стиснемо-розтиснемо”

Ритмічно стискати пальці в кулак і розтискати.

Візьміть один олівець і розігріємо наші руки.

Поглянь перед вами на столах лежить аркуш паперу на якому зображено осінні листочки. Взявши в дві руки по олівцю, вам потрібно зобразити вітер, який кружляє у таночку з листям (синхронне малювання обома руками).

Сьогодні ви дуже старалися. Що вам найбільше сподобалося? Хочу  вам подякувати за активність, уважність, співпрацю, правильні відповіді.

 

 

 

Конспект заняття “Помандруємо і відшукаємо?”(для дітей середнього дошкільного віку)

Мета: Розвивати інтелектуально-мовленнєві та пізнавальні здібності, мислення, уяву. Формувати здатність міркувати та робити висновки, під час роботи з коректурними таблицями. Виховувати турботливе ставлення до птахів, бажання про них піклуватися, товариськість та рефлексію. Закріплювати знання про природне довкілля, назви осілих та перелітних птахів, порівнювати та визначати їх суттєві ознаки. Продовжувати вчити описувати птахів за допомогою мнемосхем та ділити слова на склади, спонукати відповідати на запитання вихователя повними реченнями, утворювати порядкові числівники та узгоджувати їх з іменниками. Удосконалювати вміння дітей зафарбовувати аркуш паперу, з намальованими восковим олівцем силуетами птахів, широким пензлем зліва направо. Удосконалювати вміння орієнтуватися у просторі( праворуч-ліворуч, вгорі-внизу), цифри та рахунок в межах від 1до 5.

Матеріал: Коректурні таблиці, мнемосхема для опису птахів, картинки птахів, Д/Г «Будиночки моїх друзів», аудіо записи співу птахів та фізкультурної хвилинки «То не є проблема», фарба гуаш, широкі пензлики, аркуші паперу формату А-5.

Хід заняття

Доброго ранку, рідний наш дім!

Доброго ранку, гостям усім!

Доброго ранку, сонечку ясному!

Доброго ранку, садочку прекрасному!

Вліво-вправо оберніться,

Один одному всміхніться.

(Педагог звертає увагу дітей на стукіт у двері)

Вихователь: Діти, прислухайтесь,  до нас хтось стукає? Ось і ще одна гостя незвичайна до нас завітала.

Сова (аудіозапис): Добрий день, мої любі діти! Я – мудра Сова.  В мене є багато друзів і я їх дуже люблю, тому вирішила написати про них книгу «Мої друзі птахи». Ця книга дуже повчальна  і я хочу подарувати її вам.

Вихователь: Дякуємо тобі, Сово! Давайте розглянемо цю книгу? (Вихователь розгортає книгу, а там немає сторінок )

Сова (аудіозапис): Ой лишенько! Напевно як я летіла лісом то загубила сторінки по лісу, що робити?!  Малята допоможіть віднайти сторінки книги.

Вихователь: Допоможемо Сові, діти? Вирушаймо на пошуки сторінок.

Закрийте очі і уявіть себе на галявині де, співають птахи. Чуєте? (аудіо запис співу птахів).

Вихователь: Давайте згадаємо все, що ми знаємо про птахів, а допоможуть нам у цьому коректурні таблиці.

(Діти сідають за столи і виконують вправи з коректурними таблицями)

Вправа «Відгадай загадку знайди відгадку».

Вправа «Будь уважним»

Вправа «Назви»

Вправа «Хто як кричить»

Вправа «Продовж речення»

Вихователь: Молодці, ви багато знаєте про птахів і допомогли знайти першу сторінку.

СТОРІНКА 1 «ВСЕ ПРО ПТАХІВ»

Фізкультурна хвилинка «Танці-зігріванці»

Вихователь: Птахи – це окраса нашої рідної природи. Кожна пташка різна і дуже гарна. Давайте розповімо про деяких птахів детальніше. А допоможе нам у цьому мнемосхема «Птахи».

Д/гра «Опиши» (2-3 дітей описують)

Прислів’я про птахів.

Вихователь: Птахи зраділи, що ми так багато розповіли про них і віддячуючи нам віддають другу сторінку.

СТОРІНКА 2 «ПТАХИ – ОКРАСА НАШОЇ ПРИРОДИ»

Вихователь: В природі кожна тварина і кожна пташка хоче мати свій будиночок. Давайте розселимо птахів у свої будиночки.

М/гра «Посели птаха у будиночок»

Вихователь: Щоб розселити птахів у будиночки потрібно за допомогою оплесків визначити скільки складів у назві птаха і посадити у віконце з потрібною цифрою.

Вихователь: Давайте пригадаємо як потрібно визначати кількість складів у слові (разом з вихователем діти оплесками рахують склади).

• А тепер пропоную Оленці допомогти нам (дитина біля мольберта знаходить потрібне віконце і розташовує картинку пташки)
• В будинок з якою цифрою поселили Шпака?
• Яку цифру на віконці має дятел?
• Де поселилася сорока мені скаже …?

Вихователь: Птахи дякують, що ми для кожного з них знайшли будиночок і ще одну сторінку.

СТОРІНКА 3 «БУДИНКИ МОЇХ ДРУЗІВ»

Вихователь: У нашій книзі залишились ще порожні сторінки, давайте продовжимо наші  пошуки.

Пальчикова гімнастика

Ми гуляли, ми шукали,

Руки в нас позамерзали.

Не жалій своїх долонь

Хай в них з’явиться вогонь.

Ми гуляли, ми шукали,

Ніжки в нас позамерзали

Тупу, тупу не жалій,

Гарно ніжки розігрій.

Ми гуляли, ми гуляли,

І сторінки відшукали.

Вихователь: Подивіться діти, але ці сторінки зовсім чисті і в нашій книзі будуть зовсім не цікаві. Давайте їх хоча б розмалюємо в різні кольори.

(Аркуші, з намальованими восковим олівцем силуетами птахів, діти розфарбовують широкими пензлями з гуашшю. Після того як діти зафарбують увесь аркуш проявляється зображення птаха).

 

СТОРІНКА 4 «ЗАЧАРОВАНІ ПТАХИ»

Вихователь: Мудра Сова наші діти знайшли всі сторінки твоєї книги.

Сова: Молодці, діти! Залишаю вам у подарунок книгу вивчайте її та піклуйтеся про моїх друзів. До побачення!

Вихователь: Розумнички малята! Ви все правильно зробили. Чи важко було мандрувати та відшукувати сторінки? Давайте, за допомогою сонечка та хмаринки дізнаємось, які завдання були для вас цікавими, а які складними.

Рефлексія «Сонечко та Хмаринка»

(Діти показують сонечко, якщо все сподобалось, а завдання були  легкими і піднімають хмаринку, якщо щось не вдалося або не сподобалось)

Вихователь: Тепер ви зрозуміли, що птахи є частинкою та окрасою нашої рідної природи і ми її будемо пізнавати, любити та берегти.

Вірш

Бережи та шануй рідну природу,

Наче скарб дорогий бережи.

І пташкам, і тваринкам узимку

Не загинути допоможи.

І природа тобі усміхнеться

Вранці сонечком й співом птахів.

З насінинки знов сад розростеться

Всім на радість між гір та гаїв.

 

 

2019 рік

 

 

Планування ранкових зустрічей у дошкільному навчальному  закладі

 Практику ранкових зустрічей дітей в Банюнинському ДНЗ проводимо по-новому .

Ранкові зустрічі – це запланований, структурований збір групи, сидячи або стоячи у колі, тривалістю 20-25 хвилин, який надає змогу кожній дитині опанувати різноманітні соціальні та навчальні навички. Така форма спілкування об’єднує соціальне, емоційне та інтелектуальне навчання кожного члена групи, що сприяє  розвитку почуття доброти, емпатії і включення в освітній процес.  Мета ранкових зустрічей – підготувати дітей до робочого дня.

Цікавий і змістовно наповнений день дитини у дитячому садку починається з цікаво організованого батьками і вихователями ранку. Від того, як його організовують дорослі, залежить рівень активності та творчості малюків, їх настрій протягом дня. Продуманий і добре організований ранковий прийом дітей має велике значення в режимі дня. Привітна зустріч їх вихователем позитивно впливає на настрій, працездатність, дисциплінованість вихованців. Якщо діти знають, що їх чекають і будуть їм раді – вони з великим бажанням ідуть у дитячий садок.

Організація ранкового прийому дітей у ЗДО – важливий аспект фахової майстерності вихователя, від якого залежить якість проживання дитиною дня в дошкільному закладі, її емоційне благополуччя та комфорт протягом усього перебування в дитячому садку, починаючи вже зранку.  С. Ладивір «Ранок малюка має починатися з порції любові і добра, і ми маємо навчити цього батьків». Тож, маємо запропонувати батькам основні правила щодо ранкового ритуалу, спрямованого на подачу порції любові і добра для дитини вже з моменту її пробудження, підйому і до приходу в дитячий садок.

Правила радісних ранкових зустрічей для вихователя

1. Прийти в дитячий садок заздалегідь. Вихователь має підготувати розвивальний предметний простір для самостійних ігор дітей.
2. Бути зразком для поведінкових моделей. Наслідуючи вихователя, батьки зможуть застосовувати його поведінкові моделі у взаємодії з власними дітьми. Важливо, аби вихователь щоранку використовував такі прийоми атракції (лат. attraction – притягування, привернення): усмішку, звертання до дитини на ім’я, комплімент. Усмішка посилює довіру людей одне до одного; полегшує зближення; гасить неприязнь, злобу, ворожнечу, ненависть; робить життя красивим і радісним. Звертання до дитини на ім’я викликає у неї приємні асоціації, пов’язані з материнською любов’ю, схваленням, душевним комфортом; вона відчуває увагу і повагу до себе, що сприяє виникненню симпатії до вихователя, довіри йому і поваги. Комплімент – особлива форма похвали дитини, схвалення, поваги до неї, визнання або захоплення нею, - а це дітям завжди подобається.
3. Організувати бесіду з батьками і дітьми. Дружна бесіда дає можливість з’ясувати всі нюанси емоційного стану дитини, батькам - пояснити певні поведінкові прояви дітей, а вихователю врахувати їх надалі – розрадити дитину, створити для неї комфортні умови, аби вона про щось розповіла дітям чи щось їм показала тощо.
4. Знайти рецепт комфортного «входження» до дитячого садка для кожного вихованця. Це можуть бути: бесіда віч-на-віч, яка підсилює рівень довіри до вихователя; гра (предметна, сюжетно-рольова, режисерська разом з друзями), яка зацікавлює та об’єднує дітей; трудові доручення, які виховують самостійність і відповідальність за доручену справу; сюрпризні моменти, які відволікають увагу дитини та зацікавлюють.
5. Володіти інтонацією голосу – перехід на «регістри» лагідного друга (- Я за тобою скучила! Я чекала на тебе! Діти вже питали мене про тебе!), інтриги (- Що я зараз тобі покажу! На тебе чекає такий сюрприз!), захоплення (- Яка у тебе чудова кофтинка, я хочу, щоб ти показав її дітям! Який ти молодець – вчора так багато мені допоміг на занятті і я хочу знову тебе про щось попросити!).
6. Застосувати до дитини педагогічні стратегії: «Зараз ми граємо разом!», «Ти граєш, а я поруч», «Ти трохи пограєшся сам», «Тобі добре і ти пограєшся з друзями!». Так дитина не буде почуватися покинутою та самотньою і швидко долучиться до спільної діяльності з однолітками.
7. 

Ранок починається вдома

Ранок дитини починається вдома І від того, як він розпочнеться, залежить емоційний настрій та налаштованість на гру та спілкування в дошкільному закладі. Тож з батьками варто проводити відповідну психолого-педагогічну просвітницьку роботу*, що має містити рекомендації родинам щодо організації ранку дитини. Формат для цього можна обрати будь-який: від порадника для батьків до рефлексійного батьківського віконечка або батьківського щоденника, у яких можна висвітлювати родзинки сімейного досвіду.

Правила радісних ранкових зустрічей для батьків (за Г. Бєлєнькою, І. Кондратець)

1. Створіть свій ритуал пробудження. Це може бути улюблена музика, лагідні слова, поцілунки, «ігри з ім’ям» дитини, погладжування, розпитування про сон, аромати улюблених смаколиків тощо.
2. Показуйте приклад організованості, якщо чекаєте цього від дитини.
3. Застосовуйте гру. Улюблені іграшки (годинник, будильник, телефон) або новий персонаж (скажімо містер Будистер) стануть партнерами в процесі пробудження. Організуйте міні-сценки, листи-посилання, інтерв’ю тощо.
4. Наповнюйте початок дня енергією. Прищепіть дитині звичку робити ранкову гімнастику в ліжку чи на килимку.
5. Намалюйте приємні перспективи. Пообіцяйте дитині по дорозі до дитячого садка цікаві зустрічі – із собачкою чи кішкою, яких треба погодувати; листяною чи сніговою доріжкою, по яких треба пройти і не збитися з дороги; або підготувати цікаві ігри чи оповідки для дитини по дорозі до дитячого садка.

Завжди цілуйте та обнімайте свого малюка. Так він швидко зрозуміє, що дитячий садок лише тимчасово розлучає його з рідними людьми, які за ним обов’язково повернуться.

Структура ранку в дошкільному закладі

Організація ранкового прийому дітей — важливий аспект фахової майстерності вихователя. Адже саме від нього багато в чому залежить якість проживання дитиною цього відрізка часу в закладі дошкільної освіти. Тож вихователі мають бути тактовними, мудрими, компетентними щодо чуттєвої та емпатійної культури, аби забезпечити емоційне благополуччя дитини вже зранку.

Продуманий і добре організований ранковий прийом дітей має велике значення в режимі дня. Привітна зустріч їх вихователем позитивно впливає на настрій, працездатність, дисциплінованість. Якщо діти знають, що їх чекають, будуть їм раді, вони з великим бажанням ідуть у дитячий садок.

Обов’язковими компонентами ранкового прийому є:

• бесіди з дітьми і батьками — емоційне й енергетичне передавання дитини «з рук до рук» має стратегічне і тактичне значення;
• індивідуальне спілкування з дитиною — рівень довіри дитини до дорослого визначає подальший формат взаємодії;
• групове спілкування з дітьми — налагодження міжособистісного простору.

З рук до рук: зустрічаємо дітей

Вихователі зі значним педагогічним стажем підтвердять, що найскладнішими в їхній роботі є хвилини спілкування з дітьми, у яких ще не висохли сльози на очах, думки — з мамою чи татом, а в серці — сум і страх.

Вихователь за короткий проміжок часу має скласти колективну символічну «ікебану», яка об’єднає всі позитивні відчуття дітей і нейтралізує сум або нервову збудженість, якщо вони є. Важливо, аби педагог опанував три прийоми атракції (лат. attractio — притягування, привернення): усмішку, звертання до дитини на ім’я та комплімент.

Усмішка — нічого не коштує, але дає дуже багато. Вона піднімає настрій тому, хто усміхається, і тому, кому усміхаються; посилює довіру людей одне до одного, сприяє виникненню духовної спільності; допомагає зародженню й посиленню в людях віри, надії, любові; гармонізує характер людей, робить їх толерантнішими й поступливішими; полегшує зближення людей, сприяє взаєморозумінню; гасить неприязнь, злобу, ворожнечу, ненависть; робить життя людей красивим і радісним.Ім’я — найсолодший і найважливіший звук для будь-якої людини. Психологи довели, що під час спілкування важливо називати співрозмовника на ім’я. Це викликає приємні асоціації, пов’язані з материнською любов’ю, схваленням, душевним комфортом. Співрозмовник відчуває увагу і поважне ставлення до власної особистості. Приємні емоції, що виникають під час такого спілкування, сприяють виникненню симпатії, довіри і поваги.

 

 

 

Комплімент — особлива форма похвали, вираз схвалення, поваги, визнання або захоплення. Під час спілкування з дитиною зазвичай використовують компліменти, які спрямовані на:

• зовнішність або предмети, які їй належать;
• проявлені риси характеру, навички, уміння;

відчуття, які виникають під час спілкування з дитиною.

 

Вихователь має бути зразком тих поведінкових моделей, які й батьки надалі застосовуватимуть у взаємодії з власними дітьми.

Адаптація до середовища групового приміщення в дітей може відбуватися довго і коливатися від двох хвилин до декількох годин щоранку, навіть якщо вони давно відвідують дитячий садок. Спостережливий і уважний вихователь зазвичай бачить, з яким емоційним настроєм дитина прийшла до дитячого садка. Для кожного дошкільника педагог може знайти свій рецепт комфортного «входження». Це може бути і бесіда віч-на-віч, і гра — предметна, сюжетно-рольова, режисерська разом або з друзями, а за потреби — можливість побути на самоті й заспокоїтися.

Тут стане у пригоді «кишенька професійних секретиків», які допоможуть полегшити переживання самотності дитини — нехай і тимчасові, — зменшити страх розлуки з батьками, безболісно і швидко подолати цей «перехід». У такій «кишенці» завжди мають бути:

• домашні предмети, улюблені речі або речі мами й тата, сюрпризні моменти, заспокійливі ігри у розвивальному середовищі групи, трудові доручення;
• різноманітні ігри — пальчикові, примовлянки, забавлянки, мовленнєві, рухливі, настільні, конструкційно-будівельні, ігри-перевтіленення, рольові ігри;
• уміння розпізнати емоції і поведінкові прояви дитини. Наприклад, сльози  — від страху чи демонстраційний виклик батькам; сум — від невпевненості в колі однолітків чи меланхолія за домівкою; зовнішній спокій — ознака адаптованості чи психологічного дискомфорту й апатії;
• уміння дати відчути дитині, що її розуміють і приймають такою, як вона є;
• володіння інтонацією голосу — перехід на «регістри» лагідного друга («Я за тобою скучила!», «Я чекала на тебе!»), інтриги («Що я зараз тобі покажу!», «Який сюрприз на тебе чекає!»), захоплення («Яка у тебе чудова кофтинка!»;
• навички педагогічного довготривалого спостереження за дитиною («Ти вчора не встиг добудувати замок. Ідемо доробимо?», «Ми вчора з тобою не дограли в настільну гру, продовжимо?», «Твоя улюблена лялька Оксанка за тобою вже скучила», «Твій друг Іванко вже чекає тебе, щоб разом грати в машинки»);
• стратегії, які застосовуються до дітей «Ми граємо разом», «Ти граєш, і я поряд», «Ти трохи пограєшся сам», «Тобі добре, і ти готовий гратися з друзями»;
• цікаві картинки й змінні написи на вхідних дверях; стенди «Добрий день! Я прийшов!»;
• світлини та слова-компліменти, наприклад «Ми вас любимо»;

стінна газета, привітання іменинників.

Коло радості: ранкові зустрічі

Особливе місце серед ранкових форм взаємодії з вихованцями займають групові.

Моделі  організації дітей у колі з метою обміну настроєм, інформацією, отриманням позитивних емоцій на весь день.

Саме коло, за спостереженнями психологів, є гарантією захисту.

Коло також можна назвати «атмосферним явищем», тому що його тональність, доброзичливість та щирість визначає загальну атмосферу життя дітей у групі. У процесі роботи в колі:

• відбувається обмін досвідом дітей;
• окреслюються різні точки зору;
• активізується творчий потенціал дитини;
• забезпечується особистісно - зорієнтований формат взаємодії дітей та дорослих.

Основні компоненти ранкової зустрічі

Діти із педагогом стають в коло. Усі звертаються одне до одного на ім’я, що допомагає створити атмосферу дружби та причетності до групи. Вітання забезпечує спокійний і розважливий настрій для такого елементу зустрічі, як обмін інформацією.

• Вітання

Рекомендовані вправи:

• Назви лагідно: «Привіт, Іриночко!», «Доброго ранку, Петрику!», «Вітаю тебе, Олюню!», «Рада тебе бачити, Микольцю!»;
• Комплімент: «У тебе сьогодні красива сукня», «Твоя зачіска має привабливий вигляд», «Ти сьогодні — усміхнений»;
• Незакінчене речення: «Мене радує сьогодні… твоя щира усмішка»; «Мені сподобався… будинок, який ти побудував», «Мені цікаво було… з тобою сьогодні гратися»;
• Етюд душі: Дотиком руки одне до одного діти передають по колу «Радість» («Тепло», «Доброту» або «Настрій» (гарний, сонячний, суперовий, класнючий), «Усмішку» (дитячу, квіткову, сонячну, котикову, пташину, іграшкову).
• Психогімнастика: «Наш Сашко», «Веселі друзі», «Сонечко».

• Обмін інформацією

Діти висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми для обговорення. Діти мають змогу дізнатися щось одне про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають учасникам змогу навчатися впевнено говорити і слухати. Кожна дитина може ставити запитання чи коментувати, а той, хто говорить — реагувати, звертаючись безпосередньо до своїх ровесників.

Доцільно провести запропоновані вихователем ігрові ситуації, рольові інтерв’ю «Розкажіть, про що цікаве ви дізнались учора ввечері?» або вправи «Заверши речення» («У мене сьогодні радісний настрій, бо…», «По дорозі до дитсадка я бачив (дізнався, зробив, почув...)».

• Щоденні новини

Завершальним елементом ранкової зустрічі є щоденні новини. Вони допомагають дітям активізувати індивідуальну роботу або діяльність у розвивальних предметно-ігрових осередках, тренувати навчальні навички, що сприяють розвиткові мовленнєвих та пізнавальних здібностей.

Орієнтовні форми взаємодії:

• обговорюємо спільні справи на день, фіксуємо на екрані події (у вигляді малюнків, схем, символів);
• розглядаємо дерево цілей (для тематичних проектів), формулюємо завдання чи перспективи на день;
• визначаємо чергових і обсяг роботи для них;
• заповнюємо календар і графік погоди.

Ранкові зустрічі можна проводити за участю родин, що сприятиме відкритому спілкуванню і урізноманітненню формату психолого-педагогічної просвіти батьків.

Підсумок

За своєю природою діти особливо чутливі до тону і настрою, з яким їх зустрічає вранці педагог. Дитина розлучається на цілий день із найдорожчими їй людьми — мамою і татом. Утім, але відчуваючи доброзичливість вихователя, дошкільник з одного боку, а батьки з іншого — залишаються у відчутті спокою і впевненості. Тому педагог має ретельно і грамотно планувати ранковий прийом, використовувати різні форми роботи з дітьми .

 

ВІРШОВАНІ ПРИВІТАННЯ

 

Віршовані привітання на ранкові зустрічі в ЗДО

(зібрані із різних джерел)

1.В нашій групі друзі всі:                     (три хлопки)

Я і ти, і ми, і ви.                                  ( три хлопки)

Добрий день, тому, хто зліва.            (поворот наліво)

Добрий день, тому, хто справа.         ( поворот направо)

Ми – одна сім’я.          (розвести руки в сторони, показати на всіх)

 

В нашій групі  друзі всі:                  (три клацання пальцями)

Я і ти, і ми, і ви.                               ( три клацання пальцями)

Не лякайся, той, хто зліва.    (торкнутися плеча сусіда зліва)

Не лякайся, той, хто справа.(торкнутися плеча сусіда справа)

Ми – одна сім’я.      (розвести руки в сторони, показати на всіх)

 

В  нашій групі  друзі всі:         (три плескання по грудях)

Я і ти, і ми, і ви.                      ( три плескання по грудях)

Пожалій того, хто зліва.     (погладити по голові сусіда зліва)

Пожалій того, хто справа.( погладити по голові сусіда справа)

 Ми – одна сім’я.      (розвести руки в сторони, показати на всіх)

 

В нашій групі  друзі всі:                     (три плескання по колінах)

Я і ти, і ми, і ви.                                   ( три плескання по колінах)

Помирися з тим, хто зліва.                 (взяти за руку сусіда зліва)

Помирися з тим, хто справа.               ( взяти за руку сусіда справа)

Ми – одна сім’я.                              (розвести руки в сторони, показати на всіх)

 

В нашій групі  друзі всі:                     (три притопи ногами)

Я і ти, і ми, і ви.                                  ( три притопи ногами)

Посміхнись, тому, хто зліва.            (посміхнутися сусідові зліва)

Посміхнись, тому, хто справа.         ( посміхнутися сусідові справа)

Ми – одна сім’я.                                  (розвести руки в сторони, показати на всіх)

 

 

 

2. Станьте в коло, любі друзі,

Потанцюймо ми по крузі.

А тепер всі разом  з вами

Так потупаєм ногами.

 

З вами я, сини та доньки

Ще поплескаю в долоньки.

Я люблю вас звеселяти,

Тож прошу ще й пострибати.

 

3.-Добрий день вам, діти!

- Добрий день.

- Добрий день вам, киці!

- Няв, няв, няв!

- Добрий день вам, мишки!

- Пі, пі, пі!

- Добрий день вам ….

(можна придумувати інші варіанти)

 

4.Встаньте, дітки, всі рівненько,

Посміхніться всі гарненько.

Посміхніться всі до мене,

Посміхніться і до себе.

Привітайтесь: Добрий день!

Хай гарно розпочнеться новий день!

 

5. Вушка прислухайтесь,

Очки – придивляйтесь,

Носик – глибше дихай,

Ротик – посміхнись.

 

Спинки розправляйтесь,

Ручки піднімайтесь,

Нумо до роботи

Дружно всі взялись!

 

 

6. Доброго ранку – сонце привітне!

Доброго ранку – небо блакитне!

Доброго ранку – в небі пташки!

Доброго ранку – зелені дубки!

Доброго ранку – люди привітні!

Я всім бажаю щоб посмішки квітли!

 

 

7.Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

 

Будем дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Сіли, встали, встали, сіли,

Бачте, як розвеселили.

 

Стало сонце танцювати,

Нас до танцю припрошати.

Нумо, разом, нумо, всі

Потанцюймо по росі!

 

 

8.Візьмемося за руки

Та станемо у коло.

Радість та усмішки

Хай сяють навколо.

 

9. У мене гарний настрій, дуже.

Посміхнись і ти, мій друже!

 

10. Зранку я чогось не в дусі,

Звеселіть, бо зажурюся!

 

11. Добрий день, малята,

Хлопчики і дівчата.

З давніх пір і понині

Кажуть в нас в Україні

Здоровенькі були!

  

12. Сонечко встало,

Іде новий день.

Любі малята

Усім: «Добрий день!»

 

Пташечка в небі

Співає пісень.

Ніби вітає усіх:

«Добрий день!»

 

 

13. Здрастуй, здрастуй, новий друже!

Кожен з нас тут не байдужий.

Станем всі – одна сім’я.

Будем друзі – ти і я!

 

 

14. Привіт, привіт тобі, мій друже.

Я скучив за тобою дуже.

Не бачив цілі вихідні, -

Аж два таких предовгих дні!

 

15. Треба разом привітатись:

Добрий день. Добрий день.

Дружно й весело сказати:

Добрий день. Добрий день.

Вправо, вліво повернутись.

Добрий день. Добрий день.

Один одному всміхнутись.

Добрий день. Добрий день.

Конспект ранкової зустрічі для дітей молодшого дошкільного віку

 

РОЗРОБКА КОНСПЕКТУ ЗАНЯТТЯ ( МОЛОДШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК)

        Тема: “Особиста гігієна”

        Мета: розвивати навички спілкування: вчити дітей висловлювати свої думки таким чином, щоб їх розуміли інші; вчити уважно слухати, коли говорять інші; при розмові звертатися на ім'я.

        Створення спільноти в групі: вчити дитину почувати себе частиною спільноти; розвивати довіру поміж дітьми; створювати позитивний настрій в групі.

        Розвиток академічних навичок: збагачувати словниковий запас дітей; ознайомити з основами особистої гігієни; виховувати дбайливе ставлення до свого здоров'я.

                Форма організації.

        Ранкова зустріч - це запланована, структурована зустріч на початку дня, яка займає важливе місце в повсякденному житті групи, де панує атмосфера довіри, піклування та відповідальності. Ранковій зустрічі присвячують 15-25 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмосферу у групі на весь день перебування дітей в садочку.

        Матеріал: аудіозапис малодій, Лялька-Бруднуля, чарівний мішечок, грібінець, мило, зубна щітка, рушничок.

                             Хід проведення:

        Звучить аудіозапис, який запрошує дітей до кола. Діти збираються до кола. Сідають.

• Доброго ранку, діти! Я дуже рада вас бачити! Дуже рада, що ми сьогодні зібралися разом! Діти, беріть свої паперові  сердечка  і покладіть їх до настрою, який був у вас сьогодні зранку.

(Діти кладуть сердечка  у відповідні кишеньки для настрою. Потім сідають у коло)

Доброго ранку,

Доброго дня!

Хай плещуть долоньки,

Тупають ніжки,

Працюють голівки

Та сяють усмішки.

Доброго ранку,

Доброго дня!

Бажаєте ви,
І бажаю вам я!

  Вітання один з одним у колі.(Діти по черзі беруть за руки один одного і вітаються)

- Доброго ранку, Даринко! Я рада тебе бачити!

- Доброго ранку, Макарчику! Я рада, що ти прийшов до дитячого садка! (і т.д)

(Зненацька хтось стукає у двері. Вихователь заносить Ляльку-Бруднулю).

- Подивіться, діти, хто прийшов до нас у гості. Як ви гадаєте, хто це? Яка вона? (Відповіді дітей).

- Діти давайте розповімо ляльці, що треба робити, щоб не бути такою брудною. Чим ми користуємося для того, щоб бути чистими і охайними?

   - Чищу зубки кожен день. Дуже добре й швидко  мені в цьому допомагає  моя зубна...(щітка).

 Вихователь показує зубну щітку.

• Для чого вона потрібна? Чи можна всім користуватись однією щіткою? Як потрібно  чистити зуби?(відповіді дітей).
• Мию, мию без жалю,

    Мию там, де брудно,

    Цю роботу я люблю,

    Хоч від неї худну...(мило)

        Вихователь показує дітям мило.

• Що це? Для чого потрібне мило? Що змивають милом? Що можна мити милом? Яке мило?(відповіді дітей).
• Коли миюсь, чи вмиваюсь,

     Потім ним я витираюсь.

     Витирати сухо звик

     Мій м'якенький....(рушник).

        Вихователь дістає рушник

• Що це? Який рушник? Для чого він потрібен?(відповіді дітей)
•  
• Він по зачісках мастак,

    Вас причеше гарно так.

    Розчесав моє волосся,

    Так давно вже повелося,

    Що охайний молодець,

    Той, хто має...(гребінець)

        Вихователь показує гребінець.

 

- Що це? Для чого потрібен гребінець? Які бувають гребінці?(відповіді дітей).

- Діти, давайте пограємося з нашою лялькою.

        Гра “Чарівний мішечок”. Діти дістають по черзі з мішечка мило, гребінець, рушничок,зубну щітку, кажуть що це, яке воно, для чого треба(що цим роблять).

• Діти, давайте розповімо нашій Лялькі-Бруднулі, чим будемо сьогодні займатись у дитячому садку.

        Діти виставляють у куточку яка зараз пора року. За допомогою зображених підказок діти виясняють, що сьогодні будуть робити.

• Молодці, діти! Лялька-Бруднуля все зрозуміла. Вона зараз піде в кімнату для вмивання і зробить все, що ви її порадили. І надалі вона буде охайною та чистою.

 

Конспект ранкової зустрічі

Розробка заняття

для дітей старшого дошкільного віку

Ранкова зустріч як форма організації дітей по програмі «Українське дошкілля»

Мета. Створення спільноти в групі, розвиток соціальних навичок:  вчити дитину почувати себе частиною спільноти, навчатися один від одного, розвивати довіру поміж дітьми, створювати позитивний настрій в групі, навчати співпрацювати.

           Розвиток навичок спілкування: розвивати вміння та навички ефективного спілкування, вчити говорити та слухати один одного, висловлювати свої думки, при розмові звертатися на ім’я та дивитися на співрозмовника, дякувати за допомогу та підтримку.

           Розвиток академічних навичок: розвивати  навички  говорити, слухати,  збагачувати словниковий запас, формувати вміння досліджувати, аналізувати та оцінювати матеріал.

 

Тематика. У світі тварин. Слони – унікальні істоти.

Форма організації. Ранкова зустріч – це запланований, структурований збір, який проводиться з усією групою. Ранковій зустрічі присвячують 20 – 25 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмосферу у групі на весь день перебування дітей у дитячому садочку.

Розділ програми.  Інтеграція розділів програми: пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний, соціальний та емоційний розвиток.

Вікова група: старший дошкільний вік

Використані джерела: Особистісно-орієнтована дошкільна освіта дітей 3-5 років «Методичне керівництво до програми «Крок за кроком», 2000; «Доброго ранку! Ми раді що ви тут» - посібник для вчителів з проведення ранкової зустрічі, 2004

Зміст заняття – ранкової зустрічі

 

1. Запрошення на ранкову зустріч

Грає музична мелодія, яка повідомляє дітям, що вже час збиратися у коло.

Діти і вихователь встають у коло.

 

2. Вітання - перший компонент ранкової зустрічі

- Діти разом промовляють вірш - вітання, виконують відповідні рухи.

Привітаймо Сонечко!

Здрастуй дороге!

Привітаймо Квіточку!

Хай вона росте!

Привітаймо Дощик!

Лийся мов з відра!

Привітаймо друзів всіх!

Зичимо добра!

-  Привітання один з одним. 

Діти по колу передають квіточку добра та вітаються.

Всі звертаються один до одного на ім’я, що

допомагає створити атмосферу дружби та причетності. Вихователь звертає увагу, щоб діти вчилися дивитися один одному у вічі.

-         Доброго ранку, Марійко. Мені дуже приємно тебе бачити.

-         Доброго ранку, Миколко. Я рада, що ти з нами.

Вихователь: Я також рада бачити всіх вас та бажаю всім гарного настрою, цікавих занять і справ на сьогоднішній день. Аплодисменти.

3. Обговорення правил ранкової зустрічі.

       Нашим привітанням ми створили спокійний і розважливий настрій. Пропоную згадати правила ранкової зустрічі. Допоможуть нам малюнки – схеми.

Правила ранкової зустрічі нашої групи:

-         Говорити голосно й чітко.

-         Уважно слухати один одного.

-         Піднімати руку, якщо хочеш щось сказати.

-         Підтримували друзів посмішками та оплесками.

Вихователь: Прийшов час щоденних новин.

4. Щоденні новини – коротке повідомлення, складене по плану: відомості про сьогоднішній день, календар погоди, розклад занять на день.

- Доброго ранку! Сьогодні з прогнозом погоди ознайомлю вас я – головний синоптик Наталка.

Зараз пора року – зима. Другий зимовий місяць – січень.

Сьогодні середа – третій день тижня.

На вулиці морозно, ясно, вітер слабкий. Вранці ми спостерігали іній. В народі кажуть: пухнастий іній – на хорошу погоду. Перевіримо.

                      Дитина заповнює календар погоди.

5. Обмін інформацією

Тема, яку ми розглядаємо, вивчаємо під час ранкових зустрічей – «У світі тварин. Слони – унікальні істоти». Сьогодні в обміні інформацією будуть брати участь усі.

Діти, сидячі на подушечках по колу, задають один одному питання, уважно слухають інформацію кожного, вихователь коментує розповіді. Діти підтримують друзів оплесками.

-         Що ти, Данилко, знаєш про слонів?

-         У слонів масивна голова і тулуб, довгий хобот, великі вуха і бивні. Прийнято вважати слона за розумного звіра.  Як правило, слони мають співчуття, грайливість, відмінні здібностям до навчання.

Вихователь: Дякую тобі, Данилко. Це дійсно цікава інформація. Аплодисменти.

-         А ти що знаєш про слонів, Софійка?

-         Хобот дорослого слона має 2м в довжину. Хобот слона досить чутливий, щоб підняти  єдину травичку із землі, але все ж таки достатньо сильний, щоб вирвати з коренем дерево.

Після кожної розповіді вихователь коментує, діти аплодують та ставлять запитання іншому по колу: «А ти, Іванко, що знаєш про слонів?»

Вихователь звертає увагу на виставку робіт на тему «Слони – унікальні істоти». Роботи ці діти виконали вдома з батьками або в групі під час гурткової роботи.

Вихователь пропонує  відео сюжет

«Такі цікаві тварини – слони»

6. Групове заняття. Робота в групах

Вихователь пропонує дітям об’єднатися в 3 групи, вибрати певний колір – емблему. Кожній групі треба виконати своє завдання, а потім презентувати роботу. Головне, кожна дитина повинна зробити свій внесок в спільну працю, виконувати завдання по черзі і вчитися спільно вирішувати проблему.

Завдання по групам:

1. Виконати аплікацію «Рожевий слон» з нетрадиційного матеріалу – різаної  нитки з використанням шаблону – самостійно малюють контур.

2. Виконати аплікацію «Блакитне слоненя» з нетрадиційного матеріалу – кольорові серветки по намальованому контуру – наносять елементи на готове зображення.

3. Скласти картинку «Мій улюблений слон» з пазлів.

Обладнання: листи картону,  шаблон слона; прості олівці, клей ПВА, шерстяна нитка, кольорові серветки.

 

По сигналу діти починають та закінчують роботу. В групах вибирають того, хто буде презентувати картинку. Працювати треба спільно, дружно, допомагати та підтримувати один одного.

 

Презентація робіт на кріслі автора

1 група

Свою роботу ми вирішили презентувати всі разом. Нашого рожевого слона звуть Пупсик. Він добрий, любить їсти банани та купатися в річці.

Його ми робили з шерстяних ниток. Спочатку намалювали силует по шаблону. Потім товстим шаром нанесли на силует клей, не виходячи за лінію. А потім  насипали нитки на силует слона, покритий клеєм.

Коментар дітей та вихователя. Аплодисменти.

Презентація робіт на кріслі автора

Кожна група придумує ім’я слону, риси характеру, його звички.  Коротко розповідають план виконання роботи. Коментар дітей та вихователя. Аплодисменти.

7. Підсумок. Очікування від сьогоднішнього дня

Вихователь повідомляє дітям, що їх чекає сьогодні, які заняття, ігри. Діти висловлюють свої очікування на сьогоднішній день. Вихователь схвалює позитивними коментарями кожен вислів.

Дитина: я чекаю від сьогоднішнього дня веселого настрою.

Вихователь: я впевнена, що він у тебе таким і буде.

 

Виконання пісні «Рожевий слон» з танцювальними рухами.

2017 рік ( доповідь на педраду)

Формування комунікативної компетенції дітей дошкільного віку

У дітей дошкільного віку існують паралельно дві сфери мовленнєвого спілкування:

·​спілкування з дорослими – педагогами, членами сім’ї, знайомими та незнайомими людьми;

·​спілкування з дітьми – однолітками, меншими за віком, старшими за віком дошкільниками та дітьми шкільного віку, як знайомими ми, так і незнайомими.

Завдання та показники комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей

Потреба в мовленнєвому спілкуванні розвивається впродовж усього періоду дошкільного віку. Успіх взаєморозуміння у мовленнєвому спілкуванні залежить від того, наскільки сформовані в дітей комунікативно-мовленнєві здібності, мовна мовленнєва та комунікативна компетенції.

Мовна компетенція – це засвоєння та усвідомлення мовних норм, які історично склалися у фонетиці, лексиці, граматиці, орфоепії, семантиці, стилістиці, та адекватне їх застосування в будь-якій людській діяльності у процесі використання певної мови.

Під мовленнєвою компетенцією учені, зокрема доктор педагогічних наук Алла Богуш, розуміють уміння адекватно, доречно й практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях – висловлювати свою думку, бажання, наміри, прохання тощо, застосовуючи для цього мовні, немовні (міміка, жести, рухи), інтонаційні засоби виразності мовлення.

Результатом сформованості як мовної, так і мовленнєвої компетенцій є комунікативна компетенція, під якою розуміють, за визначенням Алли Богуш, комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування у конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватись у ситуації спілкування, ініціативність у спілкуванні.

У Базовому компоненті дошкільної освіти окреслено мету сучасної лігво дидактики на етапі дошкільного дитинства. Це – формування комунікативно-мовленнєвої компетентності дитини дошкільного віку, зокрема здатності дитини виражати свої бажання, наміри, а також давати пояснення своїм діям та їх змісту за допомогою мовних і немовних засобів. Показником компетентності є здатність дитини будувати своє мовне спілкування з іншими людьми в різних життєвих ситуаціях.

У практиці дошкільної освіти існує суперечність між розумінням важливості спілкування для психічного розвитку особистості дитини та нерозв’язаністю проблем формування самого спілкування як діяльності. В умовах дитячого садка становлення спілкування підміняють проблемою розвитку компонентів мовлення, а це обмежує можливості гармонійного розвитку особистості через формування широкого кола комунікативних умінь: уміння аналізувати ситуацію спілкування, сприймати та відтворювати не лише змістову, а й емоційну інформацію.

Завдання комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини:

·​забезпечити цілісність і життєздатність різних спільнот людей – «дитина – дорослий», «діти – дорослі», «дитина – дитина», «діти – однолітки й малюки»;

·​розвивати усі форми (емоційно-особистісне, ситуативно-ділове, позаситуативне) і засоби (невербальні, мовні) спілкування вихованців дошкільного віку;

·​навчати диференціювати емоції (моральні, інтелектуальні, естетичні);

·​формувати інтелект і дослідницьку діяльність, способи пізнання навколишнього світу;

·​формувати творче (продуктивне) ставлення до організації діяльності й спілкування;

·​розвивати комунікативно-мовленнєві здібності.

Спілкування надає дитині змогу не лише одержувати, засвоювати досвід, а й створює умови для реалізації власної індивідуальності в загальній справі і, що не менш важливо, спонукає дитину ділитися власним досвідом, віддавати людям увагу, пошану, інтерес, здібності.

Тому запропонована сучасна система методів мовленнєвого спілкування описана не з погляду їх дидактичної характеристики (наочні, словесні, практичні, інтелектуальні), а з погляду реальної взаємодії педагога з вихованцями.

 

Методи мовленнєвого спілкування

·​створення мотиваційної діяльності;

·​організація пізнавальної діяльності, спрямованої на одержання нової інформації;

·​репродукція знань, формування вмінь і навичок;

·​систематизація й узагальнення одержаних знань;

·​організація творчої діяльності для використання знань, умінь і навичок у нових умовах на творчому рівні;

·​інтерактивне навчання.

Методи інтерактивної взаємодії

Як відомо, жодну освітню новацію не можна перенести в чистому вигляді з однієї реальності в іншу, оскільки важливе значення мають такі чинники, як філософія навчального закладу, рівень професійної підготовки вихователів. Вітчизняна наука не дає готових методів інтерактивного навчання дошкільників. Але у практичній діяльності можна деякі з них адаптувати для роботи з дітьми старшого дошкільного віку. Зокрема, такі методи, як:

·​багатоканальна діяльність;

·​активне моделювання;

·​розв’язання проблеми, або «дерево цілей»;

·​мікрофон;

·​карусель;

·​неперервні думки, або «нескінчений ланцюжок»;

·​відкриття законів життя;

·​інтелектуальні хвилинки;

·​«чарівні» перевтілення;

·​творча діяльність.

Багатоканальна діяльність

Відомо, що діти добре засвоюють ті знання, які торкаються їхніх почуттів. Тому головне – викликати подив, інтерес кожної дитини до проблеми й обов’язково провести роботу, щоб задіяти різні аналізатори.

Модель творчого розвитку – «подив – інтерес – проблема – дії – пізнання – творчість».

Активне моделювання

Це практична модель побудови освітнього процесу за допомогою гри, казки, театральної діяльності, що покликана реалізувати, окрім головної дидактичної мети, ще й комплекс таких цілей:

·​надати дітям змогу самовизначатися;

·​спонукати розвиток творчої уяви;

·​створити умови для вдосконалення навичок співпраці в соціальному аспекті;

·​стимулювати дітей до висловлення своїх думок.

Метод розв’язання проблеми, або «дерево цілей»

Обирають проблему, що не має однозначного рішення, - наприклад, ситуації життя, епізоди казки, художнього твору. Дітям пропонують розглянути «дерево цілей» у вигляді схеми та ставлять завдання доповнити або домалювати його. Із запропонованою схемою може працювати кілька груп дітей, у кожній з яких діти, спілкуючись, розв’язують проблему разом. Кожна група пропонує своє рішення. Обговорюючи запропоновану проблему, вихователь разом з дітьми створює образне «дерево цілей».

Для прикладу пропонуємо варіант бесіди педагога з дітьми на мотиваційному етапі проекту «Сюрпризи краплинки».

Модель трьох запитань:

·​Що знаємо про воду?

·​Про що хотіли б дізнатися

·​Що слід зробити, аби дізнатися?

Про що хочуть дізнатися діти?

·​Кому потрібна вода?

·​Звідки у нас удома вода?

·​Скільки рідини вживає людина?

·​Куди дівається брудна вода з квартири?

·​Чому морська вода солона?

·​Які річки течуть в Україні?

·​Звідки береться дощ?

Діти висувають пропозиції щодо вигляду «дерева цілей»: хмаринка з краплинками, Капітошка з краплинками, акваріум з рибками тощо. Спільно з педагогом вирішують, що «дерево цілей» створюватимуть у вигляді Капітошки з паперовими краплинками.

«Дерево цілей» є образним записом плану роботи, способів реалізації задумів. Так, скажімо, під час реалізації проекту «Чарівний світ звуків» діти вигадали «дерево цілей» у вигляді хлопчика, який чує різні звуки навколо себе: гримить грім, плаче дитина, грає музика тощо.

 

Мікрофон

Цей різновид групового обговорення, що дає змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.

Умови його використання:

·​надавати слово лише тому, хто отримує уявний мікрофон;

·​говорити швидко й стисло;

·​не оцінювати відповіді;

·​можливе поєднання з дидактичними іграми на кшталт «Закінчи слово або речення», «Ланцюжок» тощо.

Карусель

Цей варіант інтерактивної діяльності є найефективнішим для одночасного включення всіх дітей в активну взаємодію з іншими дітьми, дорослими, казковими героями для обговорення різних дискусійних питань.

Цей метод успішно застосовують:

·​для обговорення результатів дослідів;

·​під час роботи з «дослідницьким фартухом» для збирання інформації з будь-якої теми;

·​для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань, правил поведінки.

Організація цієї роботи передбачає розміщення стільців для дітей у два кола: внутрішнє – нерухоме, а зовнішнє – рухоме.

Неперервні думки, або «нескінченний ланцюжок»

Це одна з форм обговорення питань, за якої діти приймають власне рішення за обмежений час, утворюючи єдиний «ланцюжок» думок. Метод має варіанти: прийняття й висловлення самостійного рішення або добирання картинок до теми.

За предметними картинками діти утворюють ланцюжок думок: виделка – тарілка (щоб снідати) – ваза (виготовлена з фарфору, як і тарілка) – вода (наливають у вазу) – річка (там тече вода) – літо (добре влітку на річці) тощо.

Відкриття законів життя

У практиці роботи дошкільних навчальних закладів набули широкого використання авторські методи інтерактивного навчання. Метод відкриття законів життя – один з них. У його основу покладено проблемно-ситуативне спілкування дітей з навколишнім світом. Це одна з найактуальніших, найефективніших форм роботи, умовою якої є розвиток пізнавальної активності, піднесення її на вищий щабель практичних досліджень, дій самих дітей.

Важливою умовою цього методу є:

·​визначення проблеми або її пошук;

·​організація різних видів спілкування з навколишнім світом – замилування, спостереження, гра, досліди;

·​обмін враженнями, думками;

·​фіксування результатів – схеми, позначки.

Перевага цього методу в тому, що кожна дитина щодня відкриває для себе закони життя й природи через власну творчу діяльність.

Інтелектуальні хвилинки

Це інтерактивний метод колективного обговорення. Застосування інтелектуальних хвилинок у процес і розв’язання проблеми спонукає дітей виявляти увагу, уяву, творчість, вільно висловлювати свої думки.

Результативність інтелектуальних хвилинок полягає в тому, що цей метод дає змогу зібрати якнайбільше ідей щодо проблеми від усіх дітей протягом обмеженого часу.

Під час проведення інтелектуальних хвилинок дотримуються таких правил:

·​не обговорюються і не критикуються висловлювання інших;

·​не забороняють повторювати ідеї, запропоновані іншими;

·​заохочують розширення ідей;

·​спонукають дітей розвивати або змінювати ідеї інших.

Метод «чарівних» перевтілень

Цей метод передбачає дії, які відтворюють будь-які явища, об’єкти навколишньої дійсності, дають змогу дітям уявити себе в іншому образі. Перевтілення в обрах характеризує внутрішній стан дитини, її потреби у певний проміжок часу.

Дуже важливо обговорити з кожною дитиною відчуття образу. Використання цього методу передбачає низку умов:

·​створення мотивації, ситуації, що потребує перевтілення;

·​проведення відповідної підготовчої роботи щодо внутрішнього настрою дітей;

·​забезпечення комфортного середовища, атмосфери довіри, розкутості.

Творча діяльність

Метод творчої діяльності полягає в залученні дітей до самостійної дії у творчому процесі й дає змогу кожному само реалізуватися.

Організація методу потребує:

·​створення умов, натхнення, творчого піднесення для різних видів діяльності;

·​визначення значущості дитячого творіння, створення ситуації успіху;

·​практичне використання результатів творчого процесу, оформлення виставок, проведення конкурсів, виготовлення сувенірів.

Складовими інтерактивних методів є прийоми інтерактивного навчання. За потреби їх можна комбінувати у різних методах.

Прийоми інтерактивного навчання: дослідницький фартух, логічний ланцюжок, про те саме по-різному, добре – погано, «малювання» словами, інсценізація віршів, танок листка, що падає, поетична майстерня, мовленнєвий етикет, відгадай героя, хвилинки осяяння (створення ситуації емоційного сплеску, використання ситуації успіху), пошук добрих слів, «дерево пізнання».

Використання вихователем інтерактивних методів під час освітнього процесу дає змогу організовувати спілкування як діяльність, створює оптимальні умови для ефективного розвитку у дітей навичок комунікації завдяки набутому досвіду мовленнєвої взаємодії як з однолітками, так і з дорослими.

 

Природа – могутнє джерело пізнання , яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу.

Дошкільний вік характеризується підвищеною допитливістю в різних сферах, але особливий інтерес діти проявляють до природи. Тому екологічне виховання в дитячому садку займає важливе місце в розвитку пізнання навколишнього світу, виробленні гуманного ставлення до всього живого і формуванні усвідомленого поведінки у природному середовищі

Метою екологічного виховання є:

• формування знань про природу, природні явища, рослинний і тваринний світ;
• розвиток естетичних почуттів: любові, поваги, бережливого ставлення по відношенню до світу природи;

спонукання в дітях бажання доглядати за природою і тваринами, берегти і зберігати природні багатства

Актуальність екологічного виховання

Формування гуманного ставлення до природи – основне завдання екологічного виховання, яка реалізується шляхом розвитку в дітях співчуття, співпереживання і співчуття до всіх живих істот на планеті. Людина – частина природи, але найчастіше саме він робить згубний вплив на навколишній світ. Формування активної позиції «захисника і друга» світу природи є основою у вихованні екологічної культури дошкільників. Діти особливо вразливі і чуйні, тому активно включаються у всі заходи щодо захисту тих, хто цього потребує. Важливо показати дітям, що люди займають більш сильну позицію по відношенню до світу природи (наприклад, рослини зів'януть без поливу, птиці взимку загинуть від холоду без годівлі). Тому нам слід спрямувати всі зусилля на те, щоб усе живе на землі розвивалося і приносило радість (наприклад, ранковий спів птахів під вікном буде приємно тим, хто їх годував взимку, а квітучий квітка на вікні порадує тих, хто його поливав).

 

Отримані знання про навколишній світ повинні підкріплюватися практичною діяльністю та наочними прикладами для того, щоб діти бачили позитивний результат своєї діяльності і мали бажання удосконалювати свої досягнення.

 

 

 

 

 

 

 

БЕЗПЕКАЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ОХОРОНА ЗДОРОВ`Я ДИТИНИ 

БЕЗПЕКА ДОШКІЛЬНИКІВ –ТУРБОТА ДОРОСЛИХ                                        

  Організація роботи з безпеки життєдіяльності  дитини 

Дитина повинна самостійно вирізняти основні небезпечні чинники довкілля, знати  правила безпечного перебування вдома, у  дитячому садку, на вулиці, на воді, на льоду, на спортивному майданчику.

(Базовий компонент дошкільної  освіти в Україні)

 

Перед всіма педагогами дошкільних навчальних закладів та батьками завжди стоять три найважливіші завдання:

• створити безпечні умови для життєдіяльності дитини;
• сформувати в дитини уміння передбачати наслідки своїх вчинків;
• виробити в дитини навички практичних дій під час виникнення надзвичайних ситуацій.

Діти – допитливі та безстрашні, вони ще не здобули негативного життєвого досвіду. Саме тому ризик, що вони потраплять у небезпечну ситуацію, дуже великий. Крім того, усім відомо: часто повторювані заборони на дітей не діють, адже зазвичай малята не звертають увагу на частку «не», сприймаючи заборону як керівництво до дій. Тому дорослі мають шукати інші шляхи до дитячої свідомості, щоб спонукати їх замислюватися над власними вчинками, формувати у малечі свідоме розуміння наслідків необачної поведінки, як особистої, так і оточуючих. Навчаючи дітей безпечній поведінці, вадливо не залякати їх, не зламати їх природної допитливості та зацікавленості оточуючим світом.

Дитина перед вступом до школи повинна досить різноманітно та повно засвоїти навички практичної безпечної життєдіяльності й усвідомити, що її життя та здоров’я – це найдорожче багатство! Дотримання дітьми правил безпечної поведінки та захисних принципів обов’язково допоможе їм у різних життєвих ситуаціях.

СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

З ПИТАНЬ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ З УЧАСНИКАМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Від адекватного, безпечного поводження дитини в соціумі залежить її здоров’я, а часто – навіть життя. Завдання ж дорослих, на чому проголошує і Базова компонент дошкільної освіти – створювати сприятливі умови для вправляння дошкільників у безпечній та доцільній поведінці.

У  дошкільному навчальному закладі повинна бути створена систему організації безпеки життєдіяльності дітей (далі – система), яка оптимально доповнює загальний освітній процес. Одне із провідних завдань системи – навчити дітей цінувати власне і чуже життя і здоров’я, впевнено почуватися у будь-яких ситуаціях і приходити на допомогу іншим.

Колектив нашого дошкільного закладу постійно працює над питанням безпеки життєдіяльності дошкільників зі своїми вихованцями та їх батьками. 

Робота з реалізації визначених завдань здійснюється за такими напрямками

·   ведення документації;

·   робота з педагогами;

·   робота з дітьми;

·   робота з батьками вихованців.

Документи, що регламентують проведення заходів з питань безпеки життєдіяльності, оформлені відповідно рекомендацій комунального закладу «Інноваційно-методичний центр». Зручно оформлені рекомендації допомагають не лише швидко оформити документацію, але й зрозуміти порядок реалізації системи та усвідомити власні завдання.

Починаючи роботу з педагогами, насамперед необхідно ознайомлюємо їх з програмно-методичними матеріалами та принципами формування системи регулярних занять з безпеки життєдіяльності. Обізнаність педагогів у питаннях безпеки життєдіяльності, безперечно, є головною вимогою функціонування системи. Семінари, консультації, інтерактивні заходи, які проводяться з вихователями, налаштовують їх на діяльний  підхід до реалізації завдань, творчу організацію розвивального простору з безпеки життєдіяльності.

Системний підхід до роботи з вихователями довів свою результативність. В усіх вікових групах  створено інформативні добірки тематичних матеріалів – «Служба 101 поряд», «Один удома», «Обережним будь» тощо; в групах організовано осередки з формування безпечної поведінки дітей у різних ситуаціях; умови для проведення сюжетно-рольових ігор «Швидка допомога», «Лікарня», «Пожежники» та ін. У холі  оформлено осередок «Створюємо безпечне довкілля».

Удосконалюючи систему, необхідно гнучко поєднувати зміст занять з безпеки життєдіяльності зі змістом провідних сфер життєдіяльності  відповідно віку дітей. Це дає змогу систематично ознайомлювати дітей з правилами безпечної поведінки. У щоденній діяльності використовуються  різні форми освітньої роботи з метою формування у дітей навичок пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху, обережної поведінки у повсякденні.

Знання про правила безпечної поведінки дошкільники отримують під час бесід, екскурсій, читання художньої літератури, розглядання дидактичних картин, а закріплюють їх у практичній діяльності під час ігор, розваг, змодельованих вихователями ситуацій.

В  закладі систематично організовуються та проводяться різні форми роботи з безпеки життєдіяльності дітей, зокрема:

• тематичні заняття;
• комплексні театралізовані заняття з елементами дослідницької діяльності;
• заняття-роздуми валеологічного змісту;
• тренінги безпечної поведінки;
• свята та розваги повчального характеру.

З огляду на величезне значення  безпеки життєдіяльності дошкільників, питання   її забезпечення та формування у дітей відповідних знань і навичок досить часто розглядається на засіданнях педагогічної ради. До таких обговорень готуються підбір як теоретичних, так і практичних матеріалів, які потім вихователями використовуються  у роботі з дітьми  та батьками.

Головна мета роботи з батьками – залучення  їх до формування у дітей навичок безпечної поведінки та ознайомлення  з порядком дій під час надзвичайних ситуацій. Взаємодія з батьками проводиться через різні форми роботи: бесіди, консультації, родинні свята та змагання, проектну діяльність.

Систематична і планомірна робота з дошкільниками дає змогу формувати у дітей навички регулювання власної поведінки у довкіллі, серед людей, предметів, в умовах природних стихійних явищ. Адже немає більш відповідального завдання, ніж піклуватися про життя і здоров’я дітей. І в цій справі не повинно бути байдужих.

 

ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ДОШКІЛЬНУ ОСВІТУ"

ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД :

• створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;
• формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;
• сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психологічному й фізичному розвитку дітей".
• попередження усіх видів дитячого травматизму.
• Тиждень безпеки дорожнього руху з 23.04.2018-04.05.2018

Протягом тижня діти знайомились з правилами дорожнього руху. Педагогами дошкільного навчального закладу були підготовлені та проведені бесіди за темами "Безпека на дорозі", "Бережемо життя", дидактичні ігри "Дорожні знаки", "Кольори світлофору", "Абетка міста", сюжетно-рольові ігри "Водії". Цікаво пройшла розвага для дітей старшого дошкільного віку "В гостях у Світлофора"

 

 

Абетка безпеки для батьків

Будьте терплячі, навчаючи дітей!

Діти  повинні знайти у Вашій особі доброзичливого і уважного вчителя.

Вірогідність травм дитини знизиться, якщо не пошкодувати часу і показати, як виконувати ті або інші справи по будинку, доступні йому.

Брудний, забруднений одяг, який засмутив охайну маму. За ним іноді криється важкий удар живота або пошкодження внутрішніх органів. Діти, побоюючись покарання, деколи можуть приховати факт травми, що відбулася, або зменшити значення події. Тому у разі пошкодження ніколи не потрібно поспішати дорікати або тим більше карати дитину, необхідно спокійно і доброзичливо розібратися в тому, що відбулося.

«Дозований досвід» - це коли дитині дають  переконатися, що вода, праска і головешка обпалюють, голка колеться і т.

Захищайте своїх дітей, поки вони не подорослішають достатньо, щоб опанувати спеціальними навиками безпеки.

Іграшки і особисті речі навчайте тримати в порядку і прибирати на місце. Пам'ятаєте, що порядок в будинку не тільки для краси,  але і для безпеки.

Кислоти, лаки, розчинники і інша побутова хімія не повинні зберігатися в посуді з-під напоїв і завжди повинні бути недоступні дитині.

Ліки, у тому числі і вітаміни, можуть бути небезпечні для дитини. Прибирайте їх із виду. При вживанні дотримуйтеся інструкції  і рекомендацій лікаря.

              

Мультфільми і дитячі передачі

 переповнені матеріалом для  навчання безпеки. Використовуючи ситуації у які потрапляють герої, можна поставити дитині питання типу: «Як ти думаєш, чому він так поступив?»,  «Як вона вмудрилася потрапити в таку важку ситуацію?», «Що може відбутися, якщо хлопчик або дівчинка так зроблять?» і обговорити їх.

Не захоплюйтеся прикладами небезпечних ситуацій, подіями з іншими дітьми. Це може викликати непотрібні страхи. Навчати дитину безпечній поведінці потрібно на власному прикладі. Діти копіюють Вас. Не забувайте про це.

Програми по безпеці для дорослих не рекомендується дивитися дітям, оскільки вони повні кримінальної статистики і непотрібного натуралізму.

Сірники и запальнички – не іграшки

для дітей.

Не залишайте їх в доступних

для дошкільників місцях.

Телефони служб порятунку вивчайте разом з дітьми. Напишіть їх і повісьте біля телефонного апарату. Йдучи з будинку ненадовго, знайдіть дитині цікаве заняття (гру), щоб він не став шукати собі іншого можливо, небезпечного заняття

Факти  випадань дітей з вікон і з  балконів переконують, що вони  повинні   бути  надійно  закриті,   якщо в кімнаті грають діти.

Ріжучі предмети, що колють, зберігайте в спеціально відведених місцях і вчіть дітей користуватися деякими з них у Вашій присутності.

Холодна вода – Ваш помічник при порізах, ударах, опіках.

Цінуйте у Вашій дитині винахідливість, упевненість і самостійність. Не обмежуйте активність дитини, а направляйте її в «потрібне» русло.

Надмірно опікуваним дітям не дозволено виробити власні інстинкти і оцінки, тому вони не здатні знайти навики для розпізнавання небезпечних або підозрілих ситуацій.

Широко поширені електроприлади   можуть бути доступні в обігу дитини,     починаючи  з 4 років, якщо Ви навчите її користуватися ними тільки у Вашій  присутності і з вашого дозволу.

«Це не можна, а це можна» - таке пояснення важливе для правильного орієнтування дитини в світі незнайомих йому речей.